Документи для прийому дитини до закладу дошкільної освіти

Медичну карту дитини скасовано. Які ж документи мають надавати батьки для прийому їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Основною формою первинної облікової документації для ведення медичних записів щодо дітей від народження до 17 років є Історія розвитку дитини (форма № 112/о), затв. наказом МОЗ України від 28.07.2014 № 527. Цю форму зберігають у закладі охорони здоров’я.

Донедавна чинною була Форма № 026/о «Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)». Та її скасували як таку, що не відповідає законодавству.

Які ж документи мають надати батьки при прийомі їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Перелік документів для приймання дитини

Прийом дітей до ЗДО здійснює керівник протягом календарного року на підставі таких документів, як:

заява батьків про приймання

медична довідка про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ЗДО

довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення

свідоцтво про народження.

Це виключний перелік документів, визначений пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад. У цьому ж пункті вказано додаткові документи для прийому дітей:

до закладів (груп) компенсуючого типу

в інклюзивні групи.

Клінічний протокол

Оскільки до закладів дошкільної освіти приймають дітей віком від 1 року, періодичність медичних оглядів визначена наказом МОЗ України «Про затвердження Клінічного протоколу медичного огляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 № 149.

За Клінічним протоколом медогляд дітей здійснює лікар, який спостерігає за дитиною за місцем проживання:

педіатр

або сімейний лікар.

Додаткові огляди здорової доношеної дитини віком до 3 років не передбачені. Їх проводять лише за:

показаннями, обґрунтованими письмово в Історії розвитку дитини (форма № 112/о)

поінформованої згоди батьків.

Отже

Для відвідування закладу дошкільної освіти достатньо надати довідку від лікаря-педіатра чи сімейного лікаря, яка засвідчує той факт, що дитина здорова Якщо дитина має захворювання, то за рішенням одного з батьків у довідці про це може бути відповідний запис. Така інформація потрібна, щоб медична сестра закладу дошкільної освіти володіла необхідною інформацією про стан здоров’я дитини

Карта профілактичних щеплень

Форма первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», затверджена наказом МОЗ від 10.01.2006 № 1, містить усю необхідну інформацію про:

-  вакцинацію

-  ревакцинацію

-  туберкулінові проби.

Форму № 063/о:

заповнюють відповідальні особи закладів охорони здоров’я

ведуть в амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах.

Складено на основі листа, який МОЗ України адресувало МОН України

Батькам майбутніх першокласників!

Поради психолога батькам першокласників

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами й тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які хвилюються, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники часто задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу.Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама - "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником .Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.

Більше зеленого.Цей колір і стимулює увагу, і розслаблює. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.

Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Формуйте позитивний образ школи.Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити її читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Поради батькам, як одягати дитину взимку

Почнемо з фізіологічних особливостей організму малюка. По-перше, набагато ніжніша порівняно з дорослою людиною шкіра: вона тонша, до того ж багатша сальними і потовими залозами, а також кровоносними судинами. Внаслідок цього у дитини набагато сильніша тепловіддача, тим більше що відношення маси тіла у нього до площі поверхні шкіри зовсім інше, ніж у дорослої людини. Так, у дорослого на 1 кг маси тіла припадає 221 кв.см поверхні тіла, а, наприклад, у 6-річної дитини - 456! Інтенсивний кровообіг - ще одна з причин швидкого охолодження. Тільки уявіть: шкіра дорослої людини містить третину всієї кроі, в той час як у малюка до половини всього обєму крові можуть насичувати судини, що лежать близько до поверхні тіла! Весь обсяг нашої крові здійснює коло кровообігу за 33 секунди, а у трьохлітки - за 15 секунд.

Ось чому до покупки зимового одягу для дитини потрібно підійти з особливою ретельністю, одягати дитину треба строго за розміром ( а не навирост). Памятати, що у кожного віку свої особливості, і чим менше дитина, тим більш теплозахисними повинні бути його зимові речі. По-перше, заведіть правило: ніяких подвійних сорочок, штанів та ін. Дитині має бути тепло, але ні в якому разі не важко: інакше він просто-напросто спітніє, потім швидко переохолоджуватиметься. Що неминуче призведе до застуди ( у кращому випадку). По-друге, нехай одяг буде вільним, не стискує рухів, але не дуже просторим, інакше під ним буде "гуляти вітерець". Натуральна білизна з льону, фланелі або байки збереже тепло і дозволить шкірі дихати, що якраз і необхідно під час зимової прогулянки. А от білизна з додаванням вовни, особливо у надто активних дітей, може сприяти появі алергії!

Багато хто під час сильних морозів закривають своїм чадам рот шарфом. Цього робити не можна ні в якому разі! Адже якщо в дитини ніс не закладено, вона буде нормально дихати і без шарфа. Краще візьміть з собою на прогулянку носову хустинку.

Особливу увагу приділіть взуттю малюка. Адже, як би добре він не був одягнений, промоклі або просто замерзлі ніжки обовязково стануть причиною застуди, грипу або ангіни. Якщо ви хочете надійно захистити ноги малюка від вологи, придбайте для нього взуття з простроченої нитками підошвою. Уникнути зайвого ковзання - найбільш частої причини зимових травм - допоможе рельєфна підошва.

Під час активних ігор, таких, як сніжки, катання з гірки, ліплення сніговика дітки часто переохолоджують ручки, так як їх рукавиці повністю спочатку просочуються снігом, а потім промокають - адже сніжок немунуче розтане від тепла долоньок. Памятаючи про це, візьміть з собою хоча б ще одну пару запасних рукавиць.